Шкільна бібліотека Підліснівської ЗОШ І – ІІІ ступенів намагається утвердитись як центр становлення особистості, духовної культури школярів, формування високих ціннісних орієнтацій через засвоєння надбань вітчизняної та світової культури (Додаток 1).
У бібліотеці було зареєстровано 116 читачів, з них:
- учнів – 91;
- вчителів, працівників школи – 25.
Фонд бібліотеки – 5083 книги:
- 2681примірників підручників;
- 2402 примірників художньої літератури.
Забезпеченість підручниками - 92% ( не вистачає підручників для учнів 8 класу).
Здійснена підписка періодичних видань для користувачів бібліотеки – 6 назв, 27 працівників школи є підписувачами газети «Вісті сумських громад».
Основні завдання і напрямки роботи шкільної бібліотеки на сучасному етапі спрямовуються на виховання в учнів інформаційної культури, вміння користуватися бібліотекою, формування в учнів потреби в систематичному читанні літератури, що сприяє розвитку творчої думки, пізнавальних інтересів та здібностей, любові та бережливого ставлення до книги, культури читання. (Додаток 2) .
Для виконання цього завдання використовуються різні форми і методи бібліотечної роботи: масові, групові та індивідуальні. Особлива ува звертається на впровадження інновацій у бібліотечну справу. Шкільна бібліотека відіграє вирішальну роль у формуванні й розвитку читацьких інтересів учнів. Вона розв’язує це завдання спільно з учнівським самоврядуванням, педагогічним колективом, батьками. (Паспорт бібліотеки).
Основна вимога до масової роботи - чітка організація об'єднання читачів різного віку. Одним із засобів створення таких умов є масові заходи в бібліотеці: цікаві, захоплюючі, емоційні, зорієнтовані на особистість (Додатки 4),(Додатки 5),(Додатки 6), (Додатки 7).
З метою формування чітких читацьких інтересів, свідомої потреби користувачів у систематичному читанні практикуються різні як інтерактивні, так і активні форми роботи. Для реалізації основних функцій у 2018 – 2019 н. р. використовувалися такі форми:
· книжкові виставки - 36,
· огляди літератури - 11,
· обговорення книг- 7,
· експрес-інформації - 12,
· різноманітні особистісно-рольові та літературні ігри (конкурси, вікторини, подорожі сторінками книжок та ін.) -19,
· анкетування, що дозволяють виявити читацькі інтереси – 3 види,
· загальношкільні заходи - 4,
· бібліотечні уроки – 21.
Бібліотекар надає практичну допомогу класоводам та класним керівникам у підготовці та проведенні усіх виховних та позакласних заходів.
У бібліотеці постійно діє куточок «Друзі книги». Тут розміщено «Поради шкільного бібліотекаря читачам-школярам» про те, як берегти книги, як правильно їх ремонтувати у «Книжковій лікарні». Випускається фотогазета «Ми у світі книг».
Поруч із традиційними формами роботи у виховному процесі використовуються нові:
- конкурси бібліографічних ерудитів;
- вернісажі літературних героїв;
- бібліотечні ігри (пошуки, подорожі, лабіринти, віртуальні вікторини, бібліографічні екскурсії);
- бібліоперфоменс «Літературні герої у бібліотеці»;
- дублер – шоу «Бібліотекар на час»;
- буккросинг «Передай книжку другу».
Літературні ігри активізують читання школярів, стимулюють їхнє звертання до художньої, науково-пізнавальної, довідкової літератури, підсилюють сприйняття, формують художні й естетичні смаки, поглиблюють звичку до самостійної роботи із книгою, розвивають логічне мислення.
Одним із принципів масової роботи є актуальність, незвичне
трактування певних питань, що дозволяє підвищити зацікавленість читачів. Досвід проведення масових заходів підтверджує, що їх ефективність залежить від активності читачів. Я використовую оригінальні, близькі юнацтву, учням форми роботи. А читачі юнацького віку віддають перевагу діалоговим, дискусійним, ігровим формам спілкування тому, що вони посилюють пізнавальну й читацьку активність, спонукають до самостійного мислення, вміння відстоювати особисту думку. Захоплюючі, емоційні заходи дають можливість позмагатися, поспілкуватися. Це - різноманітні конкурси, вікторини, бібліомарафони тощо.
Певні нововведення з’явилися в оформленні та атрибутиці усних наочних форм рекомендації літератури, створенні невимушеної обстановки у спілкуванні. Застосовую нетрадиційні форми популяризації книги в юнацькій аудиторії. Такими є: презентації книг, книжкові та літературні аукціони, літературно-художні вернісажі, театралізовані вікторини, хроноскопи, поетичні альбоми, літературний диліжанс, прес-діалог, п’ять хвилин з мистецтвом, ерудит-лото тощо.
Особливість таких форм полягає в тому, що їм притаманні: новизна у назві, діалог бібліотекаря з читачами і читачів між собою, наявність елементів театралізації у викладі інформації, ігрові моменти, своєрідна атрибутика, що передає специфіку запропонованої форми, активна участь читачів у проведенні заходу. Досвід підтверджує, що ті заходи, де читачі були активними учасниками, виявилися для них найцікавішими.
Таким чином, прагнення бібліотекарів співпадають з бажаннями читачів, які хочуть спілкуватися, збагачуватися новою інформацією в живій формі.
Нові форми масової роботи, що я застосовую у своїй практиці:
1.Діалог-огляд.
Творчий підхід до роботи може перетворити традиційну масову форму в нову й набагато цікавішу. Як, наприклад, діалог-огляд. Його рекомендую проводити для користувачів середнього та старшого шкільного віку з метою більш поглибленого знайомства з проблемними статтями з газет і журналів.
На відміну від бібліографічного огляду діалог-огляд проводять два учасники: бібліотекар та фахівець у цій галузі. Бібліотекар пропонує читачам статті із журналів, розкриває тему, проблему, авторську позицію. При цьому він звертається до свого співрозмовника із запитаннями: чи погоджується він з автором статті; яка його думка щодо питань, висвітлених автором. Співрозмовник відповідає на поставлені запитання, висловлює свій погляд, наводить приклади із повсякденного життя.
Такий діалог-огляд можна проводити з питань права, охорони здоров’я та психології підлітків, екології та історії рідного краю, запросивши на них фахівців. Ця форма роботи допоможе слухачам краще зрозуміти проблему, висвітлену в статтях, співвіднести її з місцевими умовами, виробити власну точку зору з даного питання.
До відносно нових форм роботи з періодичними виданнями відносять прес-калейдоскоп. Це – комплексна форма, що включає в себе декілька заходів (наприклад: виставку, диспут, вікторину чи конкурс). Усі заходи об’єднані єдиною метою, тематичним спрямуванням, предметом розгляду, колом учасників. Головна роль відводиться у прес-калейдоскопі періодичним виданням та публікаціям, вміщеним на їх сторінках.
2.Прес-калейдоскоп
Ця форма роботи запозичена з журналістської практики і являє собою своєрідний вечір запитань та відповідей за визначеною темою
Заздалегідь треба визначити тему, можна також підготувати частину запитань від читачів. Тему прес-конференції треба обирати актуальну, яка дійсно цікава даній категорії учасників. Наприклад: „Як уберегти себе від шкідливих звичок?”, „Освіта сьогодні», «Що чекає майбутнього випускника?”, „Різні погляди на різні професії ”,»Чому треба читати?» тощо.
Прес-конференція проходить у вигляді ділової гри-діалогу „кореспондентів”, якими є всі присутні читачі, з представниками „прес-центру”. „Прес-центр”, який складається з бібліотекарів та запрошених фахівців відповідно до теми конференції, відповідає на питання „кореспондентів”. Але конференція пройде більш цікаво і з користю, якщо присутні не будуть сторонніми слухачами, а самі візьмуть активну участь у її проведенні, будуть задавати питання, з’ясовувати думки спеціалістів щодо порушених проблем, ділитися власними враженнями.
Частину відповідей на запитання читачі можуть одержати у „прес-центрі” у формі індивідуальних списків літератури, тематичних добірок з рекомендацією не тільки статей, а й книжок з даної проблеми. Елементи цієї форми роботи я використовувала при проведенні години читача «Бібліотека – територія успіху».
3.Прес-діалог
Прес-діалог - це технологія роботи з періодичною пресою, що сприяє розвитку інтересу до аналізу проблемних статей і вчить робити цей аналіз.
Учасники прес-діалогу виконують роль журналістів. Для прес-діалогу вибирають статтю або кілька статей зміст, яких цікавить всіх. Всі читають її заздалегідь, або під час зустрічі. Потім формуються групи по 4-5 журналістів, які обговорюють матеріали свого колеги.
Запитання складають колегіально і адресують їх іншим групам. Запитання мають бути проблемними. Опоненти прес-діалогу – це знавці проблеми. Прес-центр фіксує цікаві висловлювання і зразу ж випускає “Блискавку.
4.Літературні ігри
Літературні ігри – активні форми масової роботи бібліотеки з читачами, які в основному використовуються для дітей молодшого та середнього шкільного віку. Ефективність ігрових технологій вимірюється підвищенням пізнавальної та емоційної активності читачів, їх попитом на літературу, більш глибоке і зацікавлене опрацювання та засвоєння матеріалу. Літературні ігри активізують читання школярів, стимулюють їх звертання до художньої, науково-пізнавальної, довідкової літератури, посилюють сприйняття.
Літературні ігри можна класифікувати на рольові (перевтілення читача в літературного героя), інтелектуальні (в їх основі лежить процес „розгадування ” книги, її автора, літературних героїв), особистісно-рольові, пізнавальні та ін. Всі вони розвивають ініціативу, логічне мислення, творчі здібності читачів, формують художні та естетичні смаки.
Зразком такої літературної гри був проведений мною літературний калейдоскоп, присвячений 160-й річниці від днчнародження А.П. Чехова
5Літературне лото
Колективна гра-змагання для знавців художньої літератури, у якій беруть участь дві команди з однаковою кількістю гравців. Завдання для гравців - уривки з літературних творів, написані на невеликих картках. Загальне число карток із завданнями має дорівнювати кількості гравців в обох командах. Кожному гравцеві дається одне завдання.
За стилем та змістом уривка гравець має визначити назву книги та її автора. Визначивши автора та назву твору, гравець знаходить книгу на книжковій виставці, яка була спеціально організована для гри. Окрім карток з текстом та книжкової виставки, необхідно також приготувати два ігрових поля. Кількість клітин на ігрових полях має відповідати числу завдань на картках, призначених для кожної команди.
Гравці по черзі обирають собі картки із завданнями, зачитують вголос і повідомляють через хвилину свій варіант відповіді та демонструють відповідний експонат книжкової виставки. Якщо відповідь, на думку журі, правильна, гравець заштриховує одну клітинку свого ігрового поля. Перемагає та команда, яка першою заштрихує всі клітинки або на рахунку якої заштрихованих клітинок виявиться більше.
6.Літературний лабіринт
Літературний лабіринт –– літературна гра, що проводиться в декілька турів. Кожний тур –– подорож у різні жанри літературного світу: поезію, епічну прозу, фантастику, драматургію тощо.
За умовами гри готуються запитання на відповідну тему. Всі учасники по черзі дають відповіді на запитання. Відповідь є своєрідним ходом по лабіринту. На великому стенді-лабіринті ці ходи визначаються стрілками з номерами учасників. Першими вдало проходять лабіринт ті, хто дає правильну відповідь, вказуючи літературні джерела.
У грі можуть брати участь усі запрошені на захід, оскільки на кожний новий тур склад команд може поновлюватися; практикується також допомога залу для відповіді на складні запитання.
7.Експрес
Літературний диліжанс проводиться у вигляді „подорожі” за творами. В оформленні використовуються квитки, фішки, сигнальні знаки, намальована на аркуші ватману карта дороги з умовними зупинками. Умовною платою за проїзд є відповідь читача на літературне запитання. Всім, хто відгадує правильно, видаються проїзні квитки, в яких вказано кінцевий пункт подорожі. Кількість загадок відповідає кількості учасників гри.
Кожного разу ведучий оголошує зупинки, і ті „пасажири”, які „ідуть” до цієї станції, починають змагатися: хто перший піднімає сигнальний знак, той і відповідає на запитання. За правильну відповідь гравці отримують фішки. Володар найбільшого числа фішок нагороджується призом.
8.Турнір ерудитів
Турнір ерудитів – командна ігрова форма, яка сприяє закріпленню отриманих читачами знань та вмінь.
Бібліотекар спільно з учасниками визначає тему турніру, яка може бути з будь-якої галузі: на знання історії рідного краю, художньої літератури, правил етикету і т.д. Під час підготовки турніру шляхом бесід, оглядів літератури, організації книжкових виставок необхідно познайомити учасників з книгами, журналами, газетними публікаціями. Приміщення, в якому буде проходити турнір, необхідно оформити виставками літератури, плакатами, гумористичними малюнками з теми турніру, а також необхідно передбачити музичне оформлення заходу.
9.Бібліотечні зустрічі
Для всіх категорій користувачів рекомендую організовувати бібліотечні зустрічі. До їх програми можуть входити: зустрічі-бесіди з людьми різних професій; різноманітні літературні конкурси, ігри, вікторини; огляди літератури; бесіди-рекомендації; обговорення телепередач та цікавих книг; виставки літератури та виробів декоративно-прикладного мистецтва. У програму дня включаємо такий захід, як фотографування на пам’ять.Я проводила зустрічі з шанованими і талановитими жителями с. Підліснівка Л.В. Буряченко, В.П. Олійник, учасником бойових дій Курасовим М.В., працівником Сумської обласної наукової бібліотеки А.В. Руденко.
10. «П’ять хвилин з мистецтвом»
П’ять хвилин з мистецтвом це цікава форма, що дозволяє регулярно спілкуватися з музикою, поезією, живописом та іншими видами мистецтва. Проведення названої форми роботи вимагає створення невеликої групи учнів-читачів різних вікових груп. Вони отримують завдання. Сценічна подача може бути різна, як то: “П’ять хвилин з музикою”, “Сьогодні знову “П’ять хвилин з поезією”, “П’ять хвилин у художньому залі”, «Виставка однієї картини” та ін.
Методика проведення цих заходів вимагає підбору одного з музичних, поетичних творів чи творів мистецтва.
11. Літературна мандрівка.
Два роки підряд під час Тижня книги ми проводили літературну мандрівку «Подорож у світ книги». Це була подорож у книги різних авторів, де коротко розповідали про самого автора і його книги. До цього залучали учнів різних вікових категорій. Це все супроводжувалося презентацією на мультимедійній дошці. Була організована книжкова виставка літератури. А в кінці свята були нагороджені найкращі читачі бібліотеки.
12. Театралізоване дійство
Традиційно кожного року ми записуємо учнів 2-х класів у бібліотеку, з цією метою проводимо театралізоване дійство під назвою «Знайомство з шкільною бібліотекою», де учні знайомляться з Королевою книги, кращими читачами, щоб маленьким читачам це свято було цікавим і запам’яталося. Веде цей захід бібліотекар, а потім Королева книги в ігровій формі розповідає правила користування. На будь-якому масовому заході, що проводиться бібліотекою, головною повинна бути книга. Дітям розказую тільки основні правила поводження в бібліотеці, показую книги і тут - таки даю їм подивитися, погортати. обов’язково включаю ігрові елементи, зокрема, «Чарівну скриньку» з речами, що належать літературним героям. Це наочно і зрозуміло. Запитання мають бути легкі і прості, оскільки це ще не конкурс, а своєрідна ігрова хвилинка, щоб був «ліс» рук і відповіді хором. І лише в кінці задаються складні питання, щоб заінтригувати і тут же показати книги, в яких можна знайти відповіді. Королева книги проводить для малих читачів вікторини, вручає вибрані раніше книжечки.
Зміна пріоритетів у діяльності бібліотек, розширення функціональних обов’язків бібліотекарів, використання ними досягнень інформатики, теорії управління призводить до появи нових термінів у бібліотечній теорії та практиці. Сучасний шкільний бібліотекар має розуміти їх значення, правильно використовувати їх у професійному мовленні.
Пріоритетним напрямком роботи сучасної шкільної бібліотеки є популяризація читання. Соціологічні дослідження свідчать про те, що читання книжок сьогодні не є дуже популярним заняттям. Одним із шляхів відновлення інтересу до читання є використання всіх існуючих і нових форм масової роботи. До традиційних, перевірених часом форм масової роботи бібліотеки з читачами можна віднести розповсюджені в бібліотеках літературні вечори, поетичні інтервʼю, усні журнали.
Однією з найпопулярніших форм роботи бібліотеки з учнями молодшого шкільного віку є:
1.Голосне читання
Використовуючи аудіозаписи, я організовую прослуховування літературного твору у виконанні кращих професійних читців. Традиційною формою роботи бібліотеки з популяризації читання є проведення
2.Бібліографічних оглядів літератури.
Найбільш популярними є огляди нових надходжень. Технологія проведення бібліографічних оглядів є такою: вступ (тематика, читацька адреса, період, за який відібрана література), характеристика книжок, що увійшли до огляду та резюме бібліотекаря, в якому він ділиться власною думкою щодо представлених видань, розвиваючи в читачів интерес до теми, відсилаючи їх до періодичних видань, розділів тематичного каталогу, Інтернет-ресурсів та ін.
3.Бібліотечне ревю – вид театрально-естрадної вистави, яка складається з окремих сцен і номерів, що об’єднані спільною темою.
4.Віртуальні екскурсії. Завдяки активному впровадженню бібліотекою комп’ютерних технологій користувачі бібліотек мають можливість здійснювати захоплюючи віртуальні подорожі кращими музеями, найбільшими бібліотеками світу. Віртуальні екскурсії є гармонійним поєднанням інноваційних і класичних форм залучення до читання.
5.Презентація більш схожа на шоу, свято. Цей захід може пройти більш ефективно, якщо попередньо дати учням завдання не лише прочитати та цікаво, оригінально розповісти про книжку, але й знайти відомості про автора, літературознавчі матеріали та рецензії на це видання.У такій формі я практикувала проведення презентації книги Горліса – Горського «Холодний Яр».
Під час організації масових заходів проводяться не тільки огляди літератури біля книжкових виставок, але й гра «Як я знаю свою бібліотеку?»(принцип зворотнього зв’язку)
Одним із напрямів роботи шкільної бібліотеки є формування бібліотечно-бібліографічних знань учнів:
- ознайомлення з різними джерелами інформації та їх систематизація;
- формування умінь та навичок роботи з довідковим апаратом, фондом бібліотеки, книгою, періодичними виданнями, інформацією на електронних носіях;
- підвищення бібліотечної культури засобами бібліотечно-бібліографічних уроків;
- координація дій бібліотеки з учнями щодо популяризації книги;
- систематична робота зі збереження навчальної літератури.
Пропаганда читання, виховання інформаційно-бібліографічної та читацької культури, формування вміння користуватися бібліотекою, її послугами, книгою, довідковим апаратом, розвиток пізнавальних інтересів – пріоритетні напрямки спільної діяльності педагогів, бібліотеки, батьків. Саме такого спрямування були загальношкільні бібліотечні заходи: година читача за книгою Ю.Горліса – Горського «Холодний Яр», година скорботи «Небесна сотня. Герої не вмирають», виховний захід «В.О.Сухомлинський –великий педагог – доброчинець», літературний калейдоскоп до 160 – ї річниці від дня народження А.П. Чехова, година читача «Бібліотека – територія успіху».
Робота бібліотекаря та вчителя спрямована на формування вмінь і навичок здорового способу життя. Бібліотека пропагує здоровий спосіб життя через бесіди, огляди літератури, презентації книг, виховні години.
Мова і література – найвагоміша складова народу, без якої неможливий духовний розвиток людства. Щороку до днів народження Т.Г.Шевченка, української писемности, рідної мови проводяться різноманітні виховні заходи, щоб поглибити знання учнів про його життя та творчість.
Бібліотека готувала для учнів різноманітні бібліографічні довідки (102 за 2018р.). Багато довідок носили фактичний та тематичний характер, наприклад: „Сучасний стан екології та екологічні катастрофи”, про видатних діячів історії України – Михайла Грушевського, Богдана Хмельницького, Івана Мазепу, до святкування Дня захисника Вітчизни.
Інформаційна робота серед педагогічного колективу, батьків включала також виступи на педрадах та методичних об’єднаннях, батьківських лекторіях.
Вивчення читацьких запитів – одна з умов результативності довідково- бібліографічної роботи бібліотеки. Вивчення та аналіз читацьких інтересів та читацьких формулярів спонукало бібліотекаря до більш відповідального, уважного та системного підходу в обслуговуванні читачів, а також до пошуку формування духовного спілкування юних читачів та їхніх наставників – педагогів. У зв’язку з цим постійно проводився аналіз читацьких формулярів – індивідуальний, тематичний, груповий тощо
З метою покращення роботи щодо збереження підручників та навчальних книг, виховання поваги до праці людей, які їх створюють, а також залучення підростаючого покоління до книги як джерела знань, культурних надбань та цінностей народу України у школі щороку відбувається конкурс на краще їх збереження. Розроблено єдиниі вимоги до збереження навчальної книги. Проведено бібліотечні уроки-бесіди: «З книгою дружити - з добром жити», «Прочитав сам - збережи його для товариша», «Твій друг - підручник». В школі було обрано бібліотечний актив, який проводив перевірку підручників, слідкував за станом їх збереження. Підсумки перевірок оголошувалися на лінійках. Плідно працював протягом року гурток «Книжкова лікарня». Найактивніші його члени разом із бібліотекарем проводили консультації та заняття з учнями з дрібного ремонту книг. Вищезазначена робота мала певні наслідки.
На початку 2019 -2020 н.р. у школі стартував І етап рейду-перевірки стану збереження підручників. 05.11.2019 р. та 07.11.2019 р. за планом проведення конкурсу на краще збереження підручників серед учнівського колективу за такими віковими категоріями:
1 – 4 кл., 5 – 7 кл., 8 – 10 кл. було перевірено стан збереження навчальних книг.
Ось класи – переможці:
1-4 класи 5-8 класи 9 – 10 класи
1 місце – 1клас І місце – 8 клас
І місце – 10 клас
ІІ місце – 2 та 3класи ІІ місце –5клас
ІІ місце 9 клас
ІІІ місце –3та 4 клас ІІІ місце – 6 клас
Виявлено учнів, які найкраще зберігають підручники. На загальношкільній лінійці цим учням оголошено подяки за відповідальне ставлення до навчальної книги.
Щороку проходить у школі акція «Подаруй свою улюблену книгу бібліотеці», у ході якої фонд бібліотеки поповнюється книгами. У 2019 – 2020 н.р. було подаровано 71 книгу.
Резерви шкільної бібліотеки в справі інформаційної роботи далеко не вичерпані. Постійний пошук нових, ефективних технологій, прагнення до формування системи інформаційної підтримки освіти, тісний взаємозв’язок і взаємодія з педагогічним колективом будуть сприяти утвердженню шкільної бібліотеки як справжнього культурного, інформаційного і освітнього центру, що одержує, зберігає і розповсюджує різноманітні джерела інформації, здатні задовольнити будь-які запити своїх читачів. Аналіз основних показників роботи бібліотеки свідчить про вагому роль застосування інновацій у бібліотечній діяльності.
Я планую не зупинятися на досягнутому і постійно поповнювати скарбничку форм роботи з книгою, з юними користувачами, поєднуючи традиційні та інноваційні методи.
Кiлькiсть переглядiв: 191
Догори